Get Adobe Flash player

Культура

Відділ культури, охорони культурної спадщини та туризму Бродівської РДА складається з таких структурних підрозділів: 72 Народних доми: Бродівський районний Народний дім, Підкаміньський селищний НД та 70 сільських Народних домів, 65 бібліотек: районна бібліотека для дорослих, районна бібліотека для дітей, Підкаміньська селищна бібліотека та 62 сільських бібліотек. Бродівська школа естетичного виховання, Підкамінська школа мистецтв, Бродівський історико-краєзнавчий музей .
В Бродівському районному НД працює 10 народних та 1зразковий колективів: Народна самодіяльна хорова капела "Боян", Народний самодіяльний драматичний театр "Пошук", народний самодіяльний танцювальний колектив "Ми з Галичини" (на базі педагогічного коледжу ім.М.Шашкевича), народний ансамбль народної пісні "Криниченька", народний чоловічий ансамбль "Січовик" (на базі Народного дому с. Суховоля), народний ансамбль троїстих музик «Гоп зі смиком", Народний художньо-просвітницький коллектив « Благовість», Народний вокальний ансамбль «Гармонія душі», народний ансамбль пісні і музики «Діброва»та зразковий дитячий художньо- просвітницький колектив « Забавлянка».
Кадровий потенціал усіх структурних підрозділів складає 340 осіб.
Усанови культури - це культурно-просвітницькі установи, які сприяють духовному відродженню українського народу, популяризації кращих надбань світової культури, організації дозвілля населення та розвитку творчих обдарувань.
Народні доми у своїй повсякденній практичній діяльності творчо використовують набуті і запроваджують нові, народжені сьогоденням форми і методи культурно-просвітницької роботи з урахуванням професійних, вікових, освітніх та інших особливостей і культурних запитів різних груп населення.
У сільських закладах культури діє 315 клубних формувань, в яких займається 3053 учасники. У районі діє 28 любительських об'єднань, 14 вокально-інструментальних ансамблів, 89 вокально-хорових колективів, 14 хореографічних колективів, 73 театральних колективи, 7 шкіл відродження національної культури.
Останнім часом особливо важливого значення набуває розвиток туризму за наявності туристичних ресурсів. Прогнозні припущення розвитку туризму на Бродівщині полягають у сприянні в найближчі роки відновлення Підгорецького та Бродівського замків, Домініканського монастиря у смт. Підкамінь.

Начальник відділу культури, охорони культурної спадщини та туризму - Марія Ярославівна Радзівіл
Адреса: м. Броди, 80600, вул. Коцюбинського, 7
Телефон: (03266) 4-21-93.

Бродівський історико-краєзнавчий музей

Бродівський історико-краєзнавчий музей – це культурно-освітній та науково-дослідний заклад, призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, історії, матеріальної та духовної культури, прилученню громадян до надбань національної та світової історико-культурної спадщини. Основними напрямками музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам'ятко-охоронна робота.
Музей створено до 900-річчя міста Броди у 1984р. на кошти Українського товариства охорони пам'яток історії та культури й місцевих підприємств. До 1 квітня 1991 р. музей діяв як народний, після чого став відділом Львівського історичного музею. 29 березня 2001 р. рішенням Бродівської районної ради на базі Бродівського історико-краєзнавчого відділу Львівського історичного музею( у зв'язку з реорганізацією) створено Бродівський історико-краєзнавчий музей.
Музей розміщений в будинку збудованому в XVIII ст., в стінах якого з другої половини ХІХ ст. і до 1918 рр. знаходилося цісарсько-королівське повітове староство тодішньої Австро-Угорської імперії. В ході радянсько польської війни 1920 року деякий час у будинку знаходився штаб І Кінної армії. В повоєнні роки приміщення займав районний відділ МДБ, а згодом – районна друкарня.
Бродівський історико-краєзнавчий музей поповнюється новими й цікавими експонатами.
У фондах музею зберігається близько 5 тисяч експонатів. Експозиція (складається з 41 розділу) побудована за хронологічним принципом і розміщена в 6 залах музею. Висвітлення історії краю здійснюється по періодах: найдавніше минуле (від кам'яного віку до Київської Русі); Литовсько-польська доба; під владою Австрійської імперії; Перша світова війна і національно-визвольні змагання 1918-1919 рр.; міжвоєнний період; Друга світова війна та боротьба ОУН-УПА на Бродівщині. У музеї зберігаються археологічні пам'ятки (понад 1000 шт.), колекції грошових знаків, зброї, нагород, предметів народної культури і побуту, оригінальні фотографії й документи тощо.
Серед цінних експонатів фрагмент римської скляної намистини IV-V ст., виготовленої у техніці мініатюрної мозаїки, стародруки "Апостол" (1654 р.), "Євангеліє" (1634 р.), "Тріод" (1744 р.), ритуальний церковний посуд (бронза, срібло, позолота, інкрустація), колекція оригінальних фотографій з історії січового стрілецтва (близько 1000 штук). Музей висвітлює діяльність відомих людей, імена яких тісно пов'язані з історією краю: Ю.Коженьовського, С.Баронча, Я.Головацького, Т.Бордуляка, І.Труша, В.Щурата, Й.Рота, В.Хроновича, М.Тарнавського, Р.Купчинського, М.Федюка, П.Полтави (П.Федуна). Експозицію музею доповнює фотогалерея з видами пам'яток історії та культури Бродівського району, панорама "Броди ХVІІ-ХVІІІ ст.". До складу музею входить постійно діючий виставковий зал, розташований у 4 кімнатах пам'ятки національного значення ХVІІ ст. – Бродівській фортеці. Тут проводились виставки фотографій з історії українських січових стрільців, виробів декоративно-прикладного мистецтва студентів Бродівського педучилища (нині педколеджу), картин одеських і бродівських художників (М.Пархоменка, Й.Луківа, Р.Ковальчука, В.Стадничука) та інші.

Директор музею – Василь Михайлович Стрільчук
Адреса: 80600 м. Броди, Майдан Свободи, 5
Контактний телефон: (03266) 4-21-13.


Бродівська центральна районна бібліотека

Створена у 1947 році. Центральна районна бібліотека є культурно-просвітницьким, літературно-мистецьким центром життя міста та району. Бібліотечний фонд становить більше 40 тисяч примірників документів, до бібліотеки надходить більше 30 назв періодичних видань.
Працівники бібліотеки обслуговують майже 3500 користувачів, з них – більше 700 користувачів юнацького віку.
За участю та ініціативою бібліотеки організовуються урочистості з нагоди державних свят та ювілейних дат діячів культури.
Центральна районна бібліотека виконує функції організаційно-методичного центру для 65-сільських бібліотек філій, надає методичну та практичну допомогу в організації роботи з читачами, популяризації книг.

Директор Бродівської ЦРБС – Віра Петрівна Соловій
Адреса: 80600, м. Броди, Майдан Свободи, 3
Контактний телефон: (03266) 4-31-14

Бродівська районна бібліотека для дітей

Районна бібліотека для дітей обслуговує читачів віком з 4 до 15 років. До послуг юних читачів бібліотека пропонує книжковий фонд у кількості 30 тис. примірників книг, цікаві газети і журнали, книжкові виставки, різноманітні масові заходи. При бібліотеці діє клуб "70-тий читач".

Заступник директора ЦРБ у роботі з дітьми Ніна Беднарчук.
Адреса: 80600, м. Броди, Майдан Свободи, 1
Контактний телефон: (03266) 4-28-90

Народна хорова Капелла "Боян"

Народна хорова Капелла "Боян" продовжувач славних традицій музичного товариства "Боян", що існувало в Бродах до 1939 року під керівництвом отця М.Осадци.
Відроджений хор почав свою роботу у жовтні 1992 року, а вже у березні 1993 року під час Шевченківських святкувань отримав звання "народного".
Приймає участь в урочистих подіях міста, області, країни. Лауреат обласних конкурсів хорових колективів, присвячених визначним датам, зокрема:
- 125-річчя з дня народження І.Франка;
- 110-річниці з дня народження С.Людкевича;
- Всеукраїнського огляду самодіяльних художніх колективів присвячених 10-тій річниці Незалежності України.
Хорова капела "Боян" нагороджена почесними грамотами Міжнародного конкурсу "Коляда" (м. Рівне, 1998 р.) та Всеукраїнського фестивалю "Повстанські ночі" (м. Рівне, 1997 р.).
На обласному огляд-конкурсі духовного співу серед хорових колективів, присвячених 190-річчю від дня народження М.Вербицького, у м. Добротворі народна хорова капела "Боян" зайняла 1 місце (10 квітня 2005 р.)

Керівник капели – Ярослав Линів
Контактний телефон: (03266) 4-15-55

Народний хореографічний ансамбль "Ми з Галичини".

У 1990 році на базі педагогічного училища, викладачем В.Кулінцем заснований самодіяльний хореографічний колектив.
В 1997 році танцювальному колективу "Ми з Галичини" було присвоєно звання "народного".
Із концертною програмою виступали в містах України та за рубежем.
Ансамбль колективу складається з двох вікових груп, в кожної з яких є свій репертуар.
У репертуарі старшої групи колективу є як народні, так і стилізовані народні композиції: "Полька", "Козачок", "Коломийки", "Зозуленька" і т.д.
Молодша группа виконавців працює в народному стилі. В репертуарі: "Волинська полька", "Крутях", "Український танець з бубнами", "Півторак", "Гопак", "Бродівська полька", "Галичанка".

Керівник колективу - Воляник Н.В.
Контактний телефон: (03266)4-42-32.

Дерев'яний костел з с.Язлівчик відреставрований завдяки спонсорській допомозі ТМ Pinotex і знаходиться у Шевченківському гаю (м.Львів).
Торгова марка Pinotex концерну Akzo Nobel, що спеціалізується на виробництві лаків і пропиток для захисту деревини, з нагоди своєї 50-ї річниці започаткувала соціальну акцію – взяла на себе порятунок дерев'яного храму, що перебував у стані занепаду. Громадським партнером акції є проект "Дерев'яні храми України" (www.derev.org.ua), а підтримку з боку місцевої влади забезпечує Бродівська райдержадміністрація та Бродівська районна рада.
Як кандидатуру на реставрацію було обрано дерев'яну каплицю, або "костелик", як його називають за мініатюрні розміри, розташований у селі Язлівчик неподалік від Бродів. Він був побудований у 1933 році на замовлення місцевої римо-католицької громади. Після Другої світової війни каплиця не використовувалася за призначенням – тут був склад, потім архів, що призвело до часткової руйнації споруди. В роки незалежності він стояв пусткою, а у 2002 році був пошкоджений. Трактор, що працював поблизу, випадково зачепив нижню частину громовідводу, потягнув його разом з вежею і звалив її на землю. В подальші роки споруда, під дірявим дахом і проломами в стінах, дійшла до стану повного занепаду. Незважаючи на те, що Бродівська райдержадміністрація шукала можливі шляхи, аби врятувати костелик, знайти на це кошти не вдалося, тим більше, що офіційно він не має статусу пам'ятки.
"Аналогів Язлівчицького костелика в Україні не шукайте", – розповідає Олена Крушинська, автор проекту "Дерев'яні храми України" (лінк на http://derev.org.ua) і громадський партнер акції. – "Серед восьми сотень дерев'яних храмів Львівщини – це така собі "біла ворона", екзотика. Дерев'яних костелів на Галичині і так збереглося дуже мало, а костелик в Язлівчику – один з найяскравіших серед них. Це єдиний приклад, коли до дерев'яної сакральної споруди застосовано стиль модерн. В цьому його унікальність. А те, що каплиця не має статусу пам'ятки архітектури – це несправедливість, пов'язана ще із радянською традицією зневаги до споруд ХХ ст. Тоді модерн, сецесія вважалися "буржуазними стилями" і "не виявляли цінності", тому лише поодинокі споруди отримували статус пам'яток архітектури. Жодний дерев'яний костел ХХ ст. такого статусу не отримав і досі, незважаючи на безперечну архітектурну цінність, а подекуди - унікальність, як це є в Язлівчику".
Попри десятиріччя занепаду, костелик дійшов до нашого часу в автентичному вигляді, без перебудов. Збереглися такі деталі як різьблені двері та одвірок із зображенням дубового листя та жолудів, ковані із заліза грати на вікнах. В інтер'єрі – дерев'яний вівтар у формі порталу з колонами коринфського ордеру. Портал увінчує образ "Всевидючого Ока Господнього" у сонячному промінні. Внизу вівтаря зазначено ім'я фундатора Павла Голіновського й дату "1936" (ймовірно, рік остаточного завершення будівництва). Особливого колориту надає споруді стрімкий ґонтовий дах. Над входом залишилася квадратна основа, на яку раніше спиралася мініатюрна вежа, увінчана кованим хрестом. Все це буде відновлено у первісному вигляді.
До останніх років про існування костелика в Язлівчику знали лише одиниці професіоналів-архітекторів і краєзнавців. У 2007 році він був включений до одного з маршрутів путівника Олени Крушинської "Сорок чотири дерев'яні храми Львівщини" (Київ, Грані-Т, 2007). Декілька фото, наданих працівником Бродівського історико-краєзнавчого музею Андрієм Корчаком, було опубліковано в альбомі "Україна-Польща: спадщина століть" того ж видавництва. У №1-2 за 2008 рік Львівського часопису "Галицька Брама" було опубліковано статтю Андрія Корчака "Дерев’яний костел у селі Язлівчик".
Вже сьогодні, подивитись на Язлівчицьку каплицю, до села приїжджають туристи. А після реставрації каплиця стане привабливим туристичним об'єктом.
На Бродівщині, що розташована на межі Галичини і Волині, є чимало видатних пам'яток. Язлівчик, наприклад, розташований неподалік від славнозвісних замків Львівщини – Олеського і Підгорецького, також недалеко знаходиться Підкамінь, де проводяться щорічні етнофестивалі. Поруч проходить автострада Київ-Львів. Все це складає ідеальні умови для включення Язлівчика у майбутньому до туристичних маршрутів.
Восени цього року архітектори-реставратори з НУ "Львівська політехніка" провели обстеження споруди і склали кошторисну документацію на реставраційні роботи. У листопаді-грудні вже були виконані консерваційні роботи, що дозволять захистити споруду від опадів взимку. Зокрема, пошкоджені ділянки даху перекрито рубероїдом, діри в стінах забито дошками, але таким чином, щоб забезпечити потрібну вентиляцію – дерев'яні будівлі не переносять "парникового ефекту". Впродовж наступних місяців ТМ Pinotex відраховуватиме частину коштів з продажу своєї продукції до бюджету акції, і навесні за ці кошти буде розпочато першу чергу реставраційних робіт – відновлення втраченої вежі, конструкцій і ґонтової покрівлі даху, заміна прогнилих фрагментів стін, встановлення блискавко захисту та ін. На другому етапі буде проведено обробку дерев'яних конструкцій анти пожежними та антикорозійними засобами Akzo Nobel, заміну підлоги та інші внутрішні роботи.
Детальніше дізнатися про акцію й відслідковувати її перебіг можна на сайті "Дерев'яні храми України" (лінк на http://derev.org.ua/lvivska/jazlivchyk_pinotex.htm)